БЕЗПЕКА ДІТЕЙ під час війни

Радіаційна небезпека

 

 

 

 

 

м

 

 

 

м

 

Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх

 

Стало відомо, що дитина зазнала сексуального насильства: що робити та куди
звертатися
Під час війни в Україні діти щодня зазнають насильства, в тому числі
сексуального. Сексуальне насильство* завдає дитині найбільш негативного
впливу не тільки на її фізичний стан, а й впливає на її розвиток та довіру до світу.
Один зі способів допомоги дітям –– це своєчасне повідомлення про факт
насильства, аби дитині та її сім’ї було надано підтримку, а її права було
захищено.
Що робити, якщо дитина зазнала сексуального насильства під час війни в
Україні і вам, як фахівцю, волонтеру або як громадянину стало відомо про цей
факт або у вас виникла обгрунтована підозра щодо цього***?
Перш за все, необхідно забезпечити дитині перебування в безпечному
середовищі та звернутися за медичною допомогою до найближчого медичного
закладу для визначення стану її здоров’я та спричинення тілесних ушкоджень,
медичної фіксації факту сексуального насильства, або надати таку допомогу
невідкладно.
Важливо повідомити про факт сексуального насильства щодо дитини до
правоохоронних органів: повернутися у найближчий відділ поліції або до
ювенального прокурора відділу прокуратури. Це злочин проти дитини і він має
бути зафіксований, аби кривдники були притягнуті до відповідальності.
Пам'ятайте, що ювенальні поліцейські, ювенальні прокурори та слідчі в
сьогоднішніх умовах докладуть зусиль, аби проводити розслідування злочину
без повторного травмування дитини, із залученням професійних дитячих
психологів.
Якщо дитина змогла розповісти Вам, за яких обставин стався злочин, в якому
місці, якого числа та в який час, всю відому інформацію про злочинців (імена,
посади, розмови злочинців телефоном, між собою, можливо, пересування
транспортними засобами тощо), обов’язково зазначте про це у Вашому зверненні
про злочин правоохоронцям. Вся ця інформація може мати важливе значення для
встановлення особи злочинців.
Важливо організувати надання дитини першої психологічної допомоги, щоб
стабілізувати її психоемоційний стан та надати підтримку. Пам’ятайте, що
підтримки потребують також і її батьки/особи, які їх замінюють.
Важливо пам’ятати, що в Україні кожна дитина має право на безкоштовного
адвоката, який буде представляти інтереси дитини та надавати юридичну
підтримку, що є важливим. Для цього потрібно звернутися за правовою
допомогою до центрів безоплатної правової допомоги. Якщо злочин відбувся на
окупованій території – можна звернутися за такою допомогою онлайн або,
навіть, телефоном.
Куди потрібно звернутися:

Якщо Ви перебуваєте на території України:

Національна поліція України – 102 (по регіонах https://www.facebook.com/UA.../posts/291018919834812)
Органи прокуратури https://warcrimes.gov.ua/
(у регіонах: https://gp.gov.ua/ua/posts/sajti-oblasnih-prokuratur)
 
Військова адміністрація - за місцем вчинення злочину або за місцем перебування
Медична допомога – 103
Безоплатна правова допомога – 0 800 213 103
Національна дитяча гаряча лінія 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарноготелефону) або 116 111 (з мобільного)

 

ТЕЛЕГРАМ КАНАЛИ :
@stop_russian_war_bot
@ukraine_avanger_bot
@police_helpbot (#ДійПротиНасильства)

 

Якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території:
Телефонна лінія Офіс Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту - (096) 755-02-40 або [email protected]
https://warcrimes.gov.ua/
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ЮНІСЕФ та Ла-Страда Україна
0800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного)
Cайт https://www.unicef.org/ukraine/

 

Консультації можна також отримати онлайн:
Instagram: @childhotline_ua
Facebook: @childhotline.ukraine
Telegram: @CHL116111
— —
*Сексуальне насильство у ситуації збройного конфлікту – це не просто
кримінальний злочин, це воєнний злочин, порушення міжнародного
гуманітарного права та прав людини (Женевська конвенція).
**Важливо також пам’ятати! Всі докази російських воєнних злочинів
збираються та будуть представлені на розгляд національних та міжнародних
судових інстанцій.
***Це алгоритм дій так само можливо застосувати і у випадку, якщо сексуальне
насильство щодо дитини було вчинено не у ситуації збройного конфлікту.
— —
Інформацію підготовано експертами Міжвідомчої координаційної ради спільно
з ювенальними прокурорами Офіс Генерального прокурора, в межах проєкту
Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер" за підтримки UNICEF Ukraine
 


 

 

 

Домашнього насильста можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.

 

 

 

Намалюйте карту укриття: що і де розташовано, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть перебувати рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти ліпше сприймають, якщо це буде візуалізовано).


2. Запитайте дитину, як вона почувається.

Спостерігайте за станом та реагуйте на потреби дитини. Ставте їй відкриті запитання, стежте за емоційною реакцію та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила про те, що з нею відбувається, сама могла запитувати, проявляла емоції.

Якщо дитина перебуває у стані ступору, її важливо повернути до вербальної комунікації та активної діяльності.

Для цього поставте три прості питання і чекайте відповіді.

  • Тебе звати Наталя, так?

  • Ти зараз стоїш, так?

  • Ти одягнена в червону кофтину, так?

Можна також помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Дайте їй води або чаю, нагодуйте та обійміть.

Реагуйте на потреби дитини та задовольняйте їх поможливості. Це поверне відчуття безпеки.


3. Поділіться з дитиною власними відчуттями.

Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість або роздратування через те, що відбувається навколо, не кажіть фраз на кшталт «Не переживай» чи «Тобі не варто злитись».

Натомість скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.

Не варто давати обіцянок, які від вас не залежать. Натомість, щоб сказати «Все буде добре», «Нічого не станеться», поясніть: «Що б не сталось, головне – ми разом». 

Якщо діти грають чи малюють війну – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, можна спробувати ричати, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги.


4. Дозволяйте себе обіймати та обіймайте у відповідь.

Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруження та заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ:

  • «Обійми метелика» — дитина обіймає свої плечі двома руками, також може себе поплескати по них.

  • «Водоспад» — дорослий підходить до дитини й руками погладжує від плечей і до поясу, наче знімає щось з них.

  • «Кокон» — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.

Допоможе вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками «А», «О», ефективним також є дихання животом. Важливо відновити стабільне дихання та фізичну активність.


5. Нагадуйте дитині про режим дня.

У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора загинайте пальчики і проговорюйте все, що ви щоденно робите.


6. Піклуйтеся про себе і дитину.

Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо будете піклуватися про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас, тому важливо, щоб вона розуміла, що ви зберігаєте спокій і маєте чіткий план дій.

Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості поспілкуйтеся з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом.


7. Нагадуйте дитині, що ви разом і з усім впораєтеся.

Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Кінець розмови робіть максимально позитивним,  також звертайте увагу на мову тіла дитини, постійно оцінюйте її рівень занепокоєння.

Створюйте спільні традиції завершення дня (обіймайтеся, моліться, пийте чай або ж співайте).

Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте їй лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.


Бережіть себе і своїх близьких!

Усе буде Україна!

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках
і залишені у багатолюдних місцях.


Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає
значної уваги і обережності.
 


ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я
ОСОБИСТЕ І ОТОЧУЮЧИХ!


/Files/images/увага - важлива інфа.jpg
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою
ЗАБОРОНЕНО:

 
  • наближатися до виявленого предмета;
  • пересувати його або брати в руки;
  • розряджати, кидати, ударяти по ньому;
  • розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
  • приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

 


При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

 
  • негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);
  • не підходьте то предмета, не торкайтеся і не пересувайте його,
    не допускайте поряд із знахідкою інших людей;
  • припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
  • не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами
    (вони можуть спровокувати вибух);
  • дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

 


У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій,
і Вас евакують:

 
  • одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки та взуття
    на товстій підошві - це може захистити від осколків скла;
  • візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
  • під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами,
    які проводять евакуацію;
  • не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
  • тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

 


Якщо ваш будинок (квартира)
опинилися поблизу епіцентру вибуху:

 
  • обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;
  • у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;
  • негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;
  • з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
  • перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.

/Files/images/увага.jpg

ПАМ’ЯТАЙТЕ!
 
Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, які мають допуск до цього виду робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

мм