Сторінка психолога

Практчнй псхолог Юпатіна Ольга Олександрівна

Понеділок	8.00 – 10.00 10.00 – 12.00 12.00 – 14.00 14.00 – 16.00	Індивідуальна психодіагностика Групова психокорекція Оформлення документації Бесіда, довідка з адміністрацією, консультації батькам
Вівторок	8.00 – 10.00 10.00 – 12.00 12.00 – 14.00 14.00 – 16.00	Індивідуальна психодіагностика Індивідуальна психокорекція Обробка результатів дослідження Оформлення документації
Середа	8.00 – 9.00 9.00 – 10.00 10.00 – 12.00 12.00 – 14.00 14.00 – 16.00	Консультації батькам, бесіда, довідка з адміністрацією Групова психокорекція Групова психодіагностика Обробка результатів дослідження Оформлення документації
Четвер	8.00 – 11.00 11.00 – 16.00	Робота з психологічною літературою Консультації в інформаційно-методичних центрах
П’ятниця	8.00 – 10.00 10.00 – 12.00 12.00 – 14.00 14.00 – 15.00 15.00 – 16.00	Індивідуальна психодіагностика Групова психокорекція Обробка результатів дослідження Консультації вихователям, робітникам ДНЗ Індивідуальна психокорекція

Робота психолога у дошкільного закладі здійснюється протягом навчального року відповідно до головних завдань та методичної мети та здійснюється за такими напрямками:

1. Адаптація дітей до умов ДНЗ.

2. Соціально-психологічна готовність дитини до школи.

3. Рівень розвитку дітей.

Аналіз адаптаційного періоду дітей відбувається за критеріями:

взаємовідносини з дітьми

гра

сон

поведінка з батьками

реакція дитини на нових людей

мовленнєва діяльність

апетит

В своїй роботі з дітьми практичний психолог використовує виховні технології такі як:

Мета: гармонізація психологічної атмосфери в групі; навчання дітей шанобливому відношенню до «особистого простору» людини, яка хоче побути насамоті; володіння навиками саморегуляції емоційного стану .

Все про мене. Виховна технологія – куточок приналежності

Якщо у дитини

не сформовано відчуття приналежності,

він демонструє такі признаки:

ізолює себе від других;

має мало друзів;

залякує других;

дратує дітей;

старається звернути на себе увагу будь яким чином;

вихваляється, старається прибрехати.

Чому діти турбуються?

Будь-який батько може підтвердити, що діти відрізняються темпераментом. Деякі діти більш розслаблені, а інші неспокійні; одні кричать, а інші — ні. Але вони всі з-за чогось переживають.

Тривога стає проблемою, якщо вона заважає когнітивному, емоційному чи соціальному розвитку дитини.

Подумайте про це, чому діти турбуються? Це найпростіший час в житті, вірно? Це все пов'язано з мозком.

Діти тільки починають пізнавати цей світ — оточуючих, місця і речі. На них звалюється занадто багато інформації і вони можуть турбуватися з приводу того, що не розуміють багатьох речей.

Коротше кажучи, страх перед невідомим — природна частина дорослішання. Він міцно пов'язаний з примітивною частиною мозку. Крім того, мозок росте швидше всього з 0 до 6 років, що є подвійним приводом для занепокоєння.

Про що діти турбуються?

Дитина не виражає думки й почуття до трьох років. Зазвичай, тільки у віці 8 років діти можуть зробити це правильно.

Важлива примітка. Якщо ви підозрюєте, що занепокоєння вашої дитини може заважати її когнітивному, емоційному чи соціальному розвитку — зверніться за порадою до дитячого психолога або терапевта.

Давайте розглянемо приводи для занепокоєння дітей різних вікових груп.

Немовлята від 0 до 2 років

Віддалятися від своїх батьків

Справа в тому, що до 8-10 місяців немовлята вважають, що те, що тимчасово зникло, пішло назавжди. Наприклад, коли ви виходите з кімнати, ваша дитина думає, що ви пішли назавжди! Потім вони розуміють, що ви десь є і починають відчувати страх розлуки. Зрештою, вони вас люблять!

Голосні звуки

Мозок дитини дуже чутливий до інформаційного (і сенсорного) перевантаження. Гучний шум викликає тривогу.

Контроль своєї «локації»

Коли ваш малюк починає робити перші кроки (прекрасна річ!), він починає отримувати прекрасне почуття незалежності! Вони відчувають зростаючу потребу в контролі над своїм місцем розташування. Все, що здається поза їх контролем (скажімо, гудок машини або вибух грому) може здатися страшним.

Дошкільний вік від 3 до 5 років

Боязнь темряви / самотності вночі

Дітям дошкільного віку важко відокремлювати фантазію від реальності (ви бачите всі ці костюми Бетмена і Супермена?) У будь-якому випадку, якщо дитина пов'язує темряву з чимось страшним, вона, швидше за все, прийде до вас вночі.

Люди в костюмі (Санта, Фіксики і т. д.)

Діти не люблять незнайомих. Велика людина в червоному костюмі, з густою білою бородою і дивним червоним капелюхом не буде вражати їх. Насправді їм, ймовірно, не сподобається ... взагалі.

Шкільний вік від 6 до 11 років

Один вдома

Діти все ще сумніваються в своїй здатності справлятися в цьому непевному світі без мами.

Бути відкинутим

Діти починають розуміти, що навколо них великий світ — і вони хвилюються. Тому вони бояться бути відкинутими цим великим світом, адже ми всі — соціальні тварини.

Щось погане з тими, кого вони люблять

Діти починають розуміти, що смерть неминуча. Таким чином, вони можуть почати думати про щось серйозне, що може статися з кимось або чимось (наприклад, домашнім тваринам), що вони люблять.

Шляхи зняття стресового стану у дітей та дорослих

1. Що таке стрес?

Стрес - це психічний стан людини, що характеризується напруженням нервової системи і спричинений будь-якими негативними зовнішніми причинами.

Може проявлятися в вигляді:

збудження надмірного;
подавленого настрою.

2. Чи завжди стресовий стан це погано?

Негативні сторони:

а) нервова система виснажується, що може спричинити нервові захворювання;

б) людина не може володіти ситуацією в повній мірі;

в) з людиною в стресовому стані тяжко спілкуватися;

Позитивні сторони:

а) нервова система тренується під впливом напруження - розслаблення;

б) можливість короткочасно виконати роботу непосильну в спокійному стані для даної людини.

3. Як запобігти стресів для себе і оточуючих?

а) створення позитивної обстановки в колективі та сім'ї;

б) вміння слухати та чути;

в) навчання сприймати людину такою, яка вона є;

а) загальне загартовування - контрастні душі, ванни, обтирання;

б) рахування до 20 на вдих;

в) перегляд ситуації через місяць, рік, важливість її через деякий час;

д) елементи аутотренінгу;

ж) прийоми розслаблення, реабілітації та самокритики в певній мірі;

з) уникання стресових ситуацій;
к) несприйняття ситуацій як стресових .

4. Дії дорослого при стресовому стані у дітей

а) дати волю емоціям наодинці;

б) не сварити за бурхливу реакцію;

в) легкий та повільний масаж трапецевидного м'язу (передня та задня сторона шиї до лопаток) та грудної клітини;

г) дихання за системою М. Бутейко.

5. В чому різниця між стресом, неврозом, капризами та впертістю у дітей?

а) стрес - це короткочасний стан, який має причину і скоро проходить;

б) невроз - це захворювання, яке потребує лікування;

в) капризи та упертість у дошкільників розвиваються поступово, це манера поведінки більш чи менше властива дитині. Треба враховувати що в віці 3-4 років це природний прояв у дитини бажання самовиразитись.

Потрібно чітко диференціювати ці поняття та вміти їх відрізняти для того, щоб вибрати правильний спосіб поведінки по відношенню до дітей.